Історики називають такі причини прийняття християнства на Русі:
- потреба у створенні єдиної державної ідеології, єдиної віри;
- налагодження міжнародних відносин та зміцнення торговельно-економічних зв’язків;
- зміцнення становища Русі на світовій арені;
- міцне союзництво з Візантією.
Князь Володимир розумів, що його державі дуже потрібні сильні політичні та торговельні партнери, а співпраця з європейськими країнами ставала все більш привабливою. На той час вже на багатьох територіях було прийнято християнство, а слов’ян вважали як і раніше варварами. Тому приєднання до православного світу сприяло налагодженню зв’язків і залученню союзників, а також виходу Русі на міжнародний ринок в якості повноправного партнера.
Запровадження християнства мало позитивні наслідки для розвитку Київської Русі (і не тільки в культурному та духовному плані).
Воно зміцнило авторитет і владу князя, сприяло розбудові держави. Тіснішими ставали стосунки Володимира, що тепер належав до християнської "сім'ї правителів", з іншими монархами. Прийняття християнства мало позитивні наслідки й для внутрішнього життя країни. Оскільки вчення візантійської церкви підтримувало монарше право на владу, київські князі знайшли в ній ту ідеологічну опору, якої раніше не мали. До того ж церква з її складною внутрішньою підпорядкованістю знайомила київських правителів з новими моделями управління. А в самому суспільстві Київської Русі з'явилася активно діюча установа, що не лише забезпечувала незнане раніше духовне й культурне єднання, а й справляла величезний вплив на культурне і господарське життя.
Ответ:
Історики називають такі причини прийняття християнства на Русі:
- потреба у створенні єдиної державної ідеології, єдиної віри;
- налагодження міжнародних відносин та зміцнення торговельно-економічних зв’язків;
- зміцнення становища Русі на світовій арені;
- міцне союзництво з Візантією.
Князь Володимир розумів, що його державі дуже потрібні сильні політичні та торговельні партнери, а співпраця з європейськими країнами ставала все більш привабливою. На той час вже на багатьох територіях було прийнято християнство, а слов’ян вважали як і раніше варварами. Тому приєднання до православного світу сприяло налагодженню зв’язків і залученню союзників, а також виходу Русі на міжнародний ринок в якості повноправного партнера.
Запровадження християнства мало позитивні наслідки для розвитку Київської Русі (і не тільки в культурному та духовному плані).
Воно зміцнило авторитет і владу князя, сприяло розбудові держави. Тіснішими ставали стосунки Володимира, що тепер належав до християнської "сім'ї правителів", з іншими монархами. Прийняття християнства мало позитивні наслідки й для внутрішнього життя країни. Оскільки вчення візантійської церкви підтримувало монарше право на владу, київські князі знайшли в ній ту ідеологічну опору, якої раніше не мали. До того ж церква з її складною внутрішньою підпорядкованістю знайомила київських правителів з новими моделями управління. А в самому суспільстві Київської Русі з'явилася активно діюча установа, що не лише забезпечувала незнане раніше духовне й культурне єднання, а й справляла величезний вплив на культурне і господарське життя.