Ответ: Главная и единственная причина, из-за которой в древности не знали о существовании остальных дальних планет состоит в том, что древние астрономы не имели инструментом, которые позволили бы увидеть эти планеты. Наверняка древние астрономы наблюдали, и не раз, Уран. Ведь его видимая звездная величина, хотя и близка к предельной (5,6 - 5,9m), которую может заметить невооруженный глаз человека, тем не менее Уран все же можно увидеть на пределе видимости. Но из-за малых угловых размеров (3 - 4 угловые секунды), Уран, теми астрономами, которые его наблюдали, воспринимался как звезда, и особенно потому что Уран медленно движется по небесной сфере (вокруг Солнца Уран совершает оборот за 84 года). Ну а Нептун, из-за малой яркости (около 8m), вообще не виден невооруженным глазом.
У давнину, коли люди ще не мали доступу до сучасних технологій та приладів для дослідження космосу, планети були видимі лише за допомогою огляду неба без телескопів. За зовнішнім виглядом планети схожі на світлі зірки, які рухаються на небесній сфері.
Астрономічна спостережливість дозволила давнім народам виявити п'ять планет, які можна було спостерігати з невеликою зміною положення на небосхилі. Ці планети - Меркурій, Венера, Марс, Юпітер і Сатурн - були відомі ще в давній Греції, де вони отримали свої назви на честь богів.
Тому, головним чином, обмежена можливість астрономічних спостережень та обмежені можливості техніки того часу були причиною того, що відомо було тільки п'ять великих планет. Пізніше, з винайденням телескопа та залученням більш точних методів спостереження, виявилися інші планети.