Сьогодні був чудовий зимовий день, пташки співали, сонце світило, але раптом я побачив маленьких кошенят. Вони скрутились в клубочки, грілися у коробці. Здається хтось викинув їх. Піднявши коробку з кошенятами, не задумуючись я понесла їх додому. Біля під'їзду я зустрів якусь бабусю. коли я заходив в під'їзд, за спини я почув:

- Куди ти їх несеш, я сьогодні бачила як якийсь молодик поставив їх недалеко звідси.

- Та ви що, вони ж живі!!!

- на мою думку це зайві клопоти.

- А я так не вважаю! - мене пробрала злість.

- Ну то й що.

- А те що я маю душу, і відповідаю за тих кого приручив!!!