1/2

обьяснение:

2/5=4/10

2/5+1/10=5/10=1/2

або

4/10=1/10=5/10=1/2

1256/4=314(кг) масса 1 бычка.

Г детей

Уривок:Послав княвь свою дочку в дань змієві. А дочка була така хороша, що й сказати не можна.

100+150=250

100+100=200

100+50=150

100+30=130

100+10=110

Ответ:

4дм=0,4м

10дм-1 метру

57/64

13 15/17

51/140

3/6

будет  541

405 + 136 = 541

1-В

2-А

3-Б

4-Д.............

Піднімальна сила повітряної кулі визначається різницею між вагою повітря, який вона витісняє, та вагою кулі з гондолою.

Об'єм повітряної кулі: V = 500 м³

Густина гарячого повітря в кулі: ρ1 = 0,9 кг/м³

Маса оболонки з гондолою: m = 150 кг

Густина холодного повітря ззовні кулі: ρ2 = 1,3 кг/м³

Об'єм повітря, який витісняє куля: Vв = V = 500 м³

Маса повітря, яке витісняє куля:

mв = ρ2 * Vв = 1,3 кг/м³ * 500 м³ = 650 кг

Вага повітря, яке витісняє куля:

Fв = mв * g = 650 кг * 9,81 м/с² ≈ 6 383 Н

Вага кулі з гондолою:

Fг = m * g = 150 кг * 9,81 м/с² ≈ 1 471 Н

Піднімальна сила кулі:

Fп = Fв - Fг = 6 383 Н - 1 471 Н = 4 912 Н

Отже, піднімальна сила повітряної кулі дорівнює близько 4 912 Н

Для решения этой задачи нужно знать удельную теплоемкость и удельную теплоту плавления серебра.

Удельная теплоемкость - это количество теплоты, необходимое для нагрева единицы массы вещества на один градус Цельсия. Для серебра удельная теплоемкость обычно составляет около 0,24 Дж/(г·°C).

Удельная теплота плавления - это количество теплоты, которое необходимо передать единице массы вещества, чтобы превратить ее из твердого состояния в жидкое, при постоянной температуре. Для серебра удельная теплота плавления составляет около 11,3 кДж/кг, или 11,3 Дж/г.

Теплота, выделяемая при остывании жидкого серебра от температуры плавления (961,8 °C) до температуры 600 °C, может быть рассчитана следующим образом:

Q = m * c * ΔT

где Q - количество выделяющейся теплоты, m - масса серебра, c - удельная теплоемкость, ΔT - изменение температуры.

ΔT = 961,8 °C - 600 °C = 361,8 °C

Подставляем известные значения:

Q = 10 г * 0,24 Дж/(г·°C) * 361,8 °C = 866,32 Дж

Таким образом, жидкое серебро, взятое при температуре плавления и остывающее до температуры 600 °C, выделит примерно 866,32 Дж теплоты.

Для нашої задачі можна скористатися формулою сили тертя:

Fтр = μ * N

де Fтр - сила тертя, μ - коефіцієнт тертя, N - сила нормальної реакції (сила, з якою земля тисне на соломинку).

Сила, з якою мураха тягне соломинку з крупинкою, відповідає силі тертя. Так як соломинка лежить на поверхні землі, то сила нормальної реакції дорівнює її вазі:

N = m * g

де m - маса соломинки з крупинкою, g - прискорення вільного падіння (9,8 м/c²).

Отже, застосовуючи дані з умови, маємо:

Fтр = 0,4 Н

m = 0,05 кг

g = 9,8 м/c²

N = m * g = 0,05 кг * 9,8 м/c² = 0,49 Н

Застосуємо формулу для знаходження коефіцієнта тертя:

μ = Fтр / N

μ = 0,4 Н / 0,49 Н = 0,82

Отже, коефіцієнт тертя між соломинкою та поверхнею землі дорівнює 0,82.

Ответ:

1. Запишемо рівняння руху з прискоренням:

v^2 = u^2 + 2as

де v - кінцева швидкість, u - початкова швидкість, s - відстань, яку пройде тіло, a - прискорення.

У даному випадку v = 0 (так як шайба зупиняється), u = 12 м/с, a = -0,6 м/с^2 (знак мінус означає, що прискорення спрямоване проти напрямку руху).

Тоді отримаємо:

0 = (12 м/с)^2 + 2*(-0,6 м/с^2)*s

0 = 144 м^2/с^2 - 1,2 м/с^2*s

1,2 м/с^2*s = 144 м^2/с^2

s = 144 м^2/с^2 / 1,2 м/с^2 = 120 м

Отже, шайба пройде 120 м до зупинки.

2.За формулою проекції переміщення на ось ОХ маємо:

s_x = 2t - t^2

Щоб визначити характер руху тіла, треба проаналізувати знак другої производной (прискорення).

Друга производная:

s_x'' = -2

Отже, прискорення тіла від'ємне, тому рух тіла є рівномірно сповільненим рухом.

Початкова швидкість тіла дорівнює проекції швидкості у момент часу t=0:

v_x0 = s_x'(0) = 2

Рівняння проекції швидкості має вигляд:

v_x = s_x' = 2(1-t)

де t - час, що минув з початку руху.

Таким чином, характер руху тіла - рівномірно сповільнений рух, початкова швидкість - 2 м/c, а рівняння проекції швидкості - v_x = 2(1-t).

Количество электронов, полученных телом, можно рассчитать, зная элементарный заряд электрона.

Элементарный заряд электрона равен 1,602 x 10^-19 Кл.

Тогда количество электронов N, полученных телом, можно рассчитать по формуле:

N = Q/e

где Q - заряд, переданный телу, а e - элементарный заряд.

Подставляя известные значения, получаем:

N = -4,8 nC / (1,602 x 10^-19 Кл) = -3 x 10^13 электронов

Ответ: тело получило -3 x 10^13 электронов. Обратите внимание, что знак "-" означает, что тело получило отрицательный заряд, то есть электроны.

Атомное ядро не втримує електрони біля себе, оскільки відповідні частинки мають різні заряди (протони в ядрі мають позитивний заряд, а електрони – негативний). Атом складається з позитивно зарядженого ядра і негативно заряджених електронів, які обертаються навколо ядра на певних енергетичних рівнях. Взаємодію між ядром та електронами в атомі описується електромагнітними силами, які забезпечують рівновагу між притягуванням електронів до ядра та відштовхуванням їх від нього на основі законів електростатики.

Для вирішення цієї задачі можна скористатися законом Снелла-Декарта, який говорить про заломлення світла на границі двох середовищ і має наступний вигляд:

n₁ sin(θ₁) = n₂ sin(θ₂),

де n₁ і n₂ - показники заломлення першого і другого середовищ, θ₁ і θ₂ - кути падіння і заломлення відповідно, які відраховуються від нормалі до границі розділу середовищ.

Для повітря показник заломлення дорівнює 1, а для прозорого середовища нехай буде n₂. Крім того, ми знаємо кут падіння θ₁ = 30° і швидкість світла у прозорому середовищі, тому можемо виразити sin(θ₂) і знайти кут заломлення:

n₁ sin(θ₁) = n₂ sin(θ₂)

sin(θ₂) = (n₁/n₂) sin(θ₁)

sin(θ₂) = (1/n₂) sin(30°)

sin(θ₂) = (1/n₂) (1/2) (за значенням sin(30°))

n₂ sin(θ₂) = 1/2

sin(θ₂) = 1/(2n₂)

Таким чином, кут заломлення буде:

θ₂ = arcsin(1/(2n₂))

Для знаходження точного значення кута заломлення потрібно знати показник заломлення прозорого середовища n₂.

На ліве плече важеля діє сила 30 Н, а на праве - 90 Н. Визначте його ліве плече, якщо праве дорівнює 60 см. Вагою важеля знехтуйте.​

З даними, що надані, можна визначити ліве плече важеля за допомогою формули моменту сили:

M = F * d

де M - момент сили, F - сила, що діє на важіль, d - відстань від точки застосування сили до осі обертання важеля.

Знаючи сили, що діють на кожному з плечей важеля, можемо записати рівність моментів:

F1 * d1 = F2 * d2

де F1 і F2 - сили на лівому та правому плечі важеля, d1 і d2 - відповідні відстані від точки застосування сили до осі обертання важеля.

Підставляємо відомі значення:

30 * d1 = 90 * 60

d1 = (90 * 60) / 30

d1 = 180

Отже, ліве плече важеля дорівнює 180 см.

Для решения этой задачи нужно использовать законы Ньютона. Так как брусок находится в покое и движется только приложенной силой, можно записать уравнение равновесия сил:

F - Fтр = 0

где F - сила, которой тянут брусок, Fтр - сила трения.

Из этого уравнения можно выразить силу нормальной реакции опоры:

N = m * g

где m - масса бруска, g - ускорение свободного падения.

Теперь можно записать уравнение для силы трения:

Fтр = μ * N

где μ - коэффициент трения ковзания между бруском и столом.

Подставляя известные значения, получаем:

F - 6 Н = 0

F = 6 Н

N = m * g = 3 кг * 9.8 Н/кг = 29.4 Н

μ = Fтр / N = 6 Н / 29.4 Н = 0.204

Табличное значение коэффициента трения ковзания между деревом и деревом составляет примерно 0.2-0.3. Таким образом, рассчитанное значение коэффициента трения ковзания в данной задаче (0.204) соответствует табличным значениям и может быть верным. Однако, в реальности, значение коэффициента трения может зависеть от разных факторов, например, от состояния поверхностей, скорости движения и т.д., поэтому разница между рассчитанным и табличным значениями может быть небольшой.

Для решения этой задачи нам нужно использовать уравнение теплового баланса, которое гласит, что количество теплоты, которое выделяется или поглощается в процессе изменения температуры, равно нулю. Так как лед должен полностью растаять, то его конечная температура будет равна 0 °C.

Мы можем использовать следующую формулу, чтобы рассчитать количество теплоты, необходимое для плавления льда:

Q = m * L

где Q - количество теплоты, m - масса льда, L - удельная теплота плавления льда, которая равна 334 Дж/г.

Также нам нужно рассчитать количество теплоты, которое выделяется водой при ее охлаждении с 33 °C до 0 °C. Мы можем использовать следующую формулу для расчета количества теплоты:

Q = m * c * ΔT

где Q - количество теплоты, m - масса воды, c - удельная теплоемкость воды, которая равна 4.184 Дж/(г·°C), ΔT - изменение температуры воды, которое равно 33 °C - 0 °C = 33 °C.

Так как количество теплоты, выделяемое при охлаждении воды, должно быть равно количеству теплоты, необходимому для плавления льда, мы можем приравнять два уравнения:

m * L = m * c * ΔT

Разрешая это уравнение относительно m, получаем:

m = (c * ΔT) / L

Подставляя известные значения, получаем:

m = (4.184 Дж/(г·°C) * 33 °C) / 334 Дж/г = 0.414 г

Таким образом, необходимо погрузить в воду 0.414 г льда при температуре 0 °C, чтобы лед полностью растаял.

При поступовому віддаленні одного штатива від іншого збільшується відстань між зарядженими гільзами. Якщо заряд на гільзах різний, то сила притягання між ними слабшає зі збільшенням відстані, і, на певному етапі, гільзи перестануть взаємодіяти між собою. Якщо ж заряд на гільзах однаковий, то вони продовжують відштовхуватись одна від одної, незалежно від відстані між ними.

Ответ:

Якщо заряджувати гільзу за допомогою скляної палички, то заряд буде передаватись через паличку, яка є добрим ізолятором. Якщо заряджувати гільзу за допомогою хутра, то заряд буде передаватись через хутро, яке є добрим провідником електричного заряду.

Коли штативи переміщуються на найменшу відстань один від одного, то заряджені гільзи можуть взаємодіяти між собою. Якщо заряди на гільзах однакові, то вони можуть відштовхуватись одна від одної, а якщо заряди різні, то вони можуть притягуватись одна до одної.

Результати досліду можуть бути записані у вигляді таблиці, де будуть вказані тип зарядженої гільзи (скляна паличка або хутро), знак заряду (позитивний або негативний) та спостереження під час взаємодії гільз. Наприклад:

Тип гільзи      Знак заряду Спостереження

Скляна паличка Позитивний Гільзи відштовхуються одна від одної

Хутро                  Негативний    Гільзи притягуються одна до одної