Пояснення: У XIV-XV столітті на території України не було єдиної держави, але існували різні князівства та володіння, які мали свої власні закони та правила. Також в цей період Україна перебувала під владою Литовського князівства та Польської королівської держави, що вплинуло на її правовий статус.

Представники різних груп в цей період мали різний правовий статус. Князі та бояри мали значний вплив на законодавство та були підзаконні лише перед князем або королем. Найнижчий стан, селяни, були підвладні своїм панам, які мали право розпоряджатися їх життям та маєтком. У той час як містяни мали деякі права та свободи, включаючи право на власність та торгівлю.

У повсякденному житті, різні групи мали різні можливості та обмеження. Князі та бояри мали доступ до освіти та культури, а також могли мати власні маєтки та приватні землі. У той час як селяни були примусово залучені до праці на землях своїх панів та мали мало прав та свобод. Містяни жили в містах, де було більше можливостей для торгівлі та розвитку, але вони були обмежені у своїх правах та свободах.

Загалом, правовий статус та повсякденне життя сучасної України відрізняється від того, що було в XIV-XV столітті. У сучасній Україні існує єдина держава з одним законодавством, яке захищає права та свободи всіх громадян.

Відповідь:

які не цураються праці

Пояснення:

Відповідь:3)

Покрокове пояснення:

Відповідь:

в

Пояснення:

Відповідь:

Такими є всі види підсніжників, шафрани (крокуси), проліски, цикламени, сон-трава, конвалії, зозулині черевички справжні, цибуля ведмежа (черемша), любка дволиста, білоцвіт весняний, рябчик шаховий, горицвіт весняний тощо.

Пояснення:

Відповідь:

все добре

Покрокове пояснення:

Відповідь:

e-mail, або email, скорочення від electronic mail) — спосіб обміну цифровими повідомленнями між людьми з використанням цифрових пристроїв, як-от комп'ютери, планшети та смартфони, що робить можливим пересилання даних будь-якого змісту (текстові документи, аудіо-, відеофайли, архіви, програми).

Пояснення:

Відповідь:

Велике переселення народів  - умовна назва сукупності етнічних переміщень в Європі в IV - VII століттях , головним чином з периферії Римської імперії , ініційоване вторгненням гунів зі сходу в середині IV століття н. е.

Однією з ключових подій був кліматичний песимум раннього Середньовіччя , що розпочався 535 року н. е., але каталізатором міграцій стало завоювання Європи гунами за 160 років до цієї події. Велике переселення можна як складової частини глобальних міграційних процесів, що охоплюють сім-вісім століть. Характерною особливістю переселення був той факт, що ядро ​​Західної Римської імперії (включаючи в першу чергу Італію , Галію , Іспанію та частково Дакію ), куди попрямувала, в кінцевому рахунку, маса німецьких переселенців , до початку V століття нової ери вже було досить щільно заселено самими римлянами та романізованими кельтськими народами. Під ударами гунів Римська імперія була ослаблена та фактично розбита на дві частини. Римляни були змушені піти з раніше завойованих колоній, у тому числі з Британських островів . Одночасно під тиском гунів німецькі племена англів і саксів змушені були тікати на захід і оселилися на Британських островах, потіснивши корінних жителів кельтів. Таким чином, завоювання Європи гунами сприяло згодом утворенню Великобританії . Велике переселення народів супроводжувалося культурними, мовними, а згодом і релігійними конфліктами між німецькими племенами та романізованим осілим населенням. Великі переселення заклали фундаменти освіти та розвитку на європейському континенті

Пояснення:

Відповідь:

Пояснення:Найраніший опис масагетів, їх цариці Томіріс і її перемоги над перським царем Кіром II Великим після спроби останнього заволодіти царством масагетів, наводить Геродот , який пише майже через сто років після згаданих подій [8] . Історія Томіріс та її перемоги над Кіром була добре відома в античному світі та стала легендою; письменники античності Страбон , Поліен , Кассіодор та Йордан також писали про неї [9] .

Геродот повідомляє, що Кір, перейшовши річку Окс і заглибившись на територію масагетів на один денний перехід, за порадою лідійця Креза , влаштував пастку масагетам. Перси залишили табір із запасом вина, що його обороняла небоєздатна частина, а основні війська відійшли назад до річки. Масагети, як тільки здолали супротивника, лягли і стали бенкетувати, а наситившись їжею та вином, заснули. Перси ж, прийшовши, перебили багатьох із них, а ще більше захопили в полон, серед інших і сина цариці Томіріс, який командував масагетами, ім'я якого було Спаргапіс [10] [11] . Дізнавшись про це, Томіріс направила Кіру послання: «Кір, що жадібний крові, ... віддай мені мого сина і йди з цієї країни безкарно ... Якщо ж ти не зробиш цього, то клянуся тобі сонцем, владикою масагетів, я напою тебе кров'ю, хоча ти і ненаситний » [12] [11] [13] .

Згідно з Геродотом, полонений Спаргапіс умовляє Кіра зняти з себе пута, а коли ж був звільнений і як тільки зміг володіти руками, позбавив себе життя [12] .

Томіріс, коли Кір її не послухався, зібравши все своє військо, вступила з Кіром у бій. Більшість перського війська була знищена тут же на місці, а сам Кір загинув [14] [11] . За одними свідченнями, обезголовлений труп Кіра був розіп'ятий [15] (Геродот про це не повідомляє), а його голову Томіріс засунула у винне хутро [14] , наповнений людською кров'ю, і додала наступне: « Ти мене, живу і здобулу над тобою перемогу у битві, занапастив, захопивши хитрістю мого сина. Я ж тебе, як погрожувала, напою кров'ю » (за іншою версією « Ти жадав крові, царе персів, так пий її тепер досить! ») [14] [16] . Геродот називає цю битву найжорстокішою з тих, які були у варварів [14] :

Більшість перського війська впала на місці битви, сам Кір був убитий. Процарював він двадцять вісім років. Томіріс наповнила мішок людською кров'ю і наказала розшукати серед полеглих труп Кіра. Знайшовши, вона занурила голову його в мішок і, знущаючись над нею, сказала: «Хоча я бачу і перемогла тебе в битві, але ти завдав мені тяжке горе, підступністю відібравши у мене сина, і я насичу тебе кров'ю, як загрожувала».

- Геродот . Історія. I, 214

Однак достеменно відомо, що Кір був похований у Пасаргадах (де його останки бачив ще Олександр Македонський ), тому деякі дослідники вважають цей епізод недостовірним. Так, на думку Бероса , Кір загинув у битві з крышами після дев'ятирічного царювання у Вавилоні [17] .

Йордан у праці « Про походження та діяння гетів » називав Томіріс гетькою царицею, кажучи, що Кір, цар персів, за часів цариці гетів Томіріс [4] пішов на неї згубною війною, і після її закінчення цариця Томіріс, посилившись завдяки перемозі та величезної захопленої у ворогів видобутку, пішла в ту частину Мезії , яка, сприйнявши ім'я від Великої Скіфії, нині називається Малою Скіфією , і там, на мезійському березі Понта (сучасне Чорне море ), побудувала місто Томи (сучасна Констанца ) і кілька століть столиця Малої 18] ), назвавши його за своїм ім'ям [19] .

Відп1.Посланець від Змія

2.Рада князя

3.Змій вкрав князівну.

4.Двобій зі Зміем

5.Перемога Микити Кожум якиовідь:

Пояснення:

Відповідь:

117н

Покрокове пояснення:

Відповідь:

1) 21*36=756(см.2)  -площа прямокутника.

2) 756/42=18(см.)- ширина 2 прямокутника.

Відповідь: ширина 2 прямокутника-18см.

Покрокове пояснення:

Відповідь:

а

Пояснення:

Відповідь:

ПЕРШИЙ ДЕНЬ У ШКОЛІ

Сонце сьогодні неначе і сходило не так, як завжди. Не встигло воно зазирнути крізь шибку в хату, як Тарас схопився з постелі, нашвидку одягся. Мати обдарувала його посмішкою. Вона говорила, ніби співала. Слова її були такі ласкаві, ніжні. Блакитні очі світились, зморшки розходились, і обличчя ставало зовсім молодим. Мати метушилась, бо ж сьогодні синок уперше йде до школи, до дяка Рубана в науку.

Ось і дід Іван переступив поріг. Поздоровкався.

— Ну, гаразд. Я бачу, що Тарас уже зібрався. То, може, підемо, щоб не спізнитись.

Тарас тільки цього й чекав. Мати пригладила йому чуба, одягла нову шапку, куплену у Вільшаній, почепила через плече торбу, куди вкладено Тарасів скарб — буквар.

— Щасти тобі, синку, з легкої руки діда Івана, щоб добре вчився!

...Дід Іван міряв ковінькою вулицю, швиденько прямуючи понад яром до вигону. Тут стояла самотньою хата дяка Рубана, якого по-вуличному дражнили Совгир. І справді, він був дуже схожий на кріпака Совгиря... такий самий на зріст, з такою ж кудлатою бородою, з такими ж сірими підсліпуватими очима.

Побачивши через вікно Івана Шевченка, що з хлопцем прямував до

школи, дяк вийшов їм назустріч.

— Здоровенькі були, з понеділком вас! — привітався дід. — Оце я вам, пане дяче, в науку хлопця привів.

— А, це син Григорія Шевченка? Запримітив, запримітив. Це той, що співав "Лугом іду, коня веду"? Добрий співак, добрий...

Дяк дивився на Тараса, а той стояв, жужмив у руках шапку, не знаючи, де діти очі, куди сховати руки.

— Ну, коли так, приймаємо до школи.

Дяк причинив двері й пропустив Тараса у сіни:

— Заходь, заходь до хати. Там уже є такі, як ти.

Тарас із сіней пройшов у невеличку хату. Посередині стояв стіл з двома ослонами. Попід стіною — лави. Ліворуч — піч без запічка, невеличкий мисник, а в кутку згори й донизу ікони: одні чорні, аж важко розібрати, що на них намальовано, інші блискучі, як у церкві.

Хлопці раділи, що прийшов Тарас, а найбільше зрадів Данило Бондаренко, вірний його друг. Вони одразу ж зчинили лемент, сперечаючись між собою, де сяде Тарас. Школа могла вмістити з десяток учнів, хоч у селі була не одна сотня хлопчаків. Дівчат зовсім не вчили.

Прочинились двері, і в хату ввійшов дяк Павло Рубан. Тарас стояв серед хати, а хлопці поприлипали до ослонів, схилились над столом. Куди сяде Тарас?

— Даниле, посунься! Оце твоє місце, сідай! — промовив дяк до Тараса, і урок почався.

— Аз! Буки! Веді!

Важка грамота, а дід наказував: приглядайся уважно, запам'ятовуй.

Дивіться також

"Дитинство Тараса" (скорочено)

Біографія Дмитра Красицького

Тарас із чумаками в степу

— Завтра їдуть чумаки в Єлисаветград, яблука з панського саду на продаж повезуть... І ми свої повеземо. — говорив батько. — Поїдеш і ти зі мною. Добре?

— Добре, добре, татуню!

Скільки верст проїхали довгої дороги! Тарас очей не зводив з краси зеленого степу, перелісків, сіл, уквітчаних садами...

У Єлисаветграді спродалися швидко, бо товар добрий. Ще зарані вертала чумацька валка додому.

Їхали степом. У синяві неба зрідка плавали білими острівцями хмарки. Підпадьомкали перепелиці. Вільно ступали сірі воли, рипіли вози та ярма. Єлисаветград лишився ген-ген далеко позаду...

Пояснення:

Відповідь:

Кемель Токаєв народився 2 жовтня 1923 року. Походить із роду Кушик племені Жалайир Старшого жуза . У роки колективізації сім'я Кемеля Токаєва залишила батьківщину [2] , кілька років проживав у киргизькому місті Фрунзе .

Одружився з Турар Шабарбаєвою, яка працювала в Алма-Атинському педагогічному інституті іноземних мов .

У 1942 році призваний до Червоної Армії. Під час Великої Вітчизняної війни у ​​званні сержанта командував відділенням автоматників у 7-му окремому гвардійському танковому полку прориву . Був нагороджений орденами та медалями.

У 1948 році закінчив Казахський державний університет .

Токаєв обіймав відповідальні посади у редакціях газет « Ленінська молодь », «Піонер Казахстану» [каз.] , « Соціалістичний Казахстан ». У 1960-1977 роках працював головним редактором "Відомостей" Верховної ради Казахської РСР .

У 1980-1984 роках був літературним радником Спілки письменників Казахстану .

Помер 6 жовтня 1986 року.

Пояснення:

Відповідь:

2

Покрокове пояснення:

Відповідь:

Білі лелеки на крилах  весну теплу принесли.

Пояснення:

Відповідь:

4 його привезли з іншого заповідника

Пояснення:

Ответ:x = 0,0204

Пошаговое объяснение:

8x + 10x + x = 0,3876

19x = 0,3876

x = 0,0204

Відповідь: я взяв для себе повчання про те, що іноді усі ми маємо свої таємниці, і важливо бути чуйними до почуттів інших.

Пояснення: